затурчати

Затурча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею. Стор. Т. 90.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затурчати — затурча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затурчати — див. затуркати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затурчати — ЗАТУРЧА́ТИ див. зату́ркати¹. Словник української мови в 11 томах