затуркотіти
Затуркоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл. = затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Стор. І. 4. Затуркотів барабан. Мир. ХРВ. 144.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затуркотіти — затуркоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- затуркотіти — див. затуркотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затуркотіти — ЗАТУРКОТІ́ТИ див. затуркота́ти. Словник української мови в 11 томах