затір

Затір, -тору

м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.

Значення в інших словниках

1. затір — заті́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. затір — -тору, ч., спец. Суміш, яка використовується для бродіння у виготовленні горілки, пива і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затір — Рідина, яка використовується для алкогольного бродіння, виготовляється з продуктів із високим вмістом крохмалю (картоплі, зернових) або меляси на виноробному чи пивоварному заводах.  Універсальний словник-енциклопедія
4. затір — ЗАТІ́Р, то́ру, ч., спец. Суміш, яка використовується для бродіння при виготовленні горілки, пива і т. ін.  Словник української мови в 11 томах