заушниця
Заушниця, -ці
ж.
1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у.
2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73.
3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13.
4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Словник української мови Грінченка