зашукувати

Зашукувати, -кую, -єш

гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.

Значення в інших словниках

1. зашукувати — зашу́кувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зашукувати — див. шукати  Словник синонімів Вусика
3. зашукувати — ЗАШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод., рідко. 1. Шукаючи, добирати що-небудь потрібне; підшукувати. Вівчар, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч (Панас Мирний). 2. тільки док.  Словник української мови у 20 томах