зашукувати

ЗАШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод., рідко.

1. Шукаючи, добирати що-небудь потрібне; підшукувати.

Вівчар, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч (Панас Мирний).

2. тільки док. Почати шукати (у 1 знач.).

З цією божевільною думкою жінка вибігла на балкон, заметалася, зашукала очима по газонах та терасах. Але ті троє, що у цьому дворі .. днювали й ночували, мов під землю запалися (Г. Тарасюк).

Значення в інших словниках

1. зашукувати — зашу́кувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зашукувати — див. шукати  Словник синонімів Вусика
3. зашукувати — Зашукувати, -кую, -єш гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.  Словник української мови Грінченка