зашумувати

ЗАШУМУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., рідко.

Почати шумувати (див. шумува́ти²).

Натовп затих, але на мить. Знов загув, зашумував (А. Головко);

Перший літній ярмарок у Полтаві засинав, щоб разом із світанком, з першою зорею знову зашумувати, завирувати, може, ще дужче, ніж напередодні... (Б. Левін).

Значення в інших словниках

1. зашумувати — зашумува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зашумувати — -ує, док. 1》 Почати пінитися, вкритися піною. 2》 розм. Те саме, що забродити I. 3》 Те саме, що зашуміти 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зашумувати — ЗАШУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати пінитися, вкритися піною. І доїть корівку стала Тьотя Поля в холодку. Молоко з руки упало, Полилось, зашумувало, В піну збилося пухку (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 59); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
4. зашумувати — Зашумува́ти, -му́ю, -єш гл. Запѣниться.  Словник української мови Грінченка