заяць

Заяць, зайця

м.

1) Заяцъ.

2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. І. 163. ум. за́йчик.

Значення в інших словниках

1. Заяць — Заєць  Неправильно-правильно
2. заяць — Вирвався, як заяць з конопель. Несподівано. Зрадив себе. Заяць спить, та очей не жмурить. Заяць спить з розплющеними очима. Не було в зайця хвоста, тай не буде. Дурний розуму не мав, тай не буде мати. Такий відважний, як заяць. Так насміхаються з боягуза.  Приповідки або українсько-народня філософія
3. заяць — За́яць і звичайно за́єць, за́йця, -цеві, за́йче і за́йцю! див. за́єць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)