заячати

Заяча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. Щог. 47.

Значення в інших словниках

1. заячати — заяча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заячати — -чу, -чиш, док. 1》 Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). 2》 Почати кричати, галасувати (про людей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заячати — ЗАЯЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). Випливала лебедочка по воді, Дожидалась неминучої біди; Заячала, в воду вдарила крилом (Щог.  Словник української мови в 11 томах