Словник української мови Грінченка

заїкуватий

Заїкуватий, -а, -е

Заикливый. Аф.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заїкуватий — заї́куватий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. заїкуватий — Заїка, мимрикуватий, мимря, папаїка, папаїкуватий  Словник синонімів Вусика
  3. заїкуватий — -а, -е. Який має ваду у вимові – заїкання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заїкуватий — Заї́куватий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заїкуватий — ЗАЇ́КУВАТИЙ, а, е. Який має ваду у вимові — заїкання. — Піду в Іваницю на ярмарок та й оженюсь,— передражнює Макар заїкуватого, рябого Яреська (Вас., І, 1959, 167).  Словник української мови в 11 томах