збагнітувати

Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. К. Іов. 41. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка? Ну, завдамо його в Сібір, ну, збагнітуємо його, а потім плати за його подушне, а жінка, діти... Лебед. у.

Значення в інших словниках

1. збагнітувати — збагні́тува́ти дієслово доконаного виду забруднити; зіпсувати діал.  Орфографічний словник української мови
2. збагнітувати — -ітую, -ітуєш, док., перех., діал. 1》 Док. до багнітувати. 2》 Знищити кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збагнітувати — ЗБАГНІ́ТУВА́ТИ, і́ту́ю, і́ту́єш, док., перех., діал. 1. Док. до багні́тува́ти. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? (Сл. Гр.); — У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги, аби хоч сим свого старого збагнітувати (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах