збагнітувати

збагнітува́ти

-ітую, -ітуєш, док., перех., діал.

1》 Док. до багнітувати.

2》 Знищити кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. збагнітувати — збагні́тува́ти дієслово доконаного виду забруднити; зіпсувати діал.  Орфографічний словник української мови
2. збагнітувати — ЗБАГНІ́ТУВА́ТИ, і́ту́ю, і́ту́єш, док., перех., діал. 1. Док. до багні́тува́ти. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? (Сл. Гр.); — У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги, аби хоч сим свого старого збагнітувати (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
3. збагнітувати — Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. К. Іов. 41. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка?...  Словник української мови Грінченка