збитошник

Збито́шник, -ка

м. Проказникъ, пакостникъ. Нема гірших збитошників, як молоді хлопці, за ними дівчатам хоч не виходь на улицю — зараз збитка якого небудь зроблять. Берд. у.

Значення в інших словниках

1. збитошник — збито́шник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. збитошник — Капосник, каверзник, бешкетун, пустун, шкода, с. ШИБЕНИК, ШИБАЙГОЛОВА  Словник синонімів Караванського
3. збитошник — див. бешкетник; непокірний  Словник синонімів Вусика
4. збитошник — див. збиточник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. збитошник — збито́шник → збиточник  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. збитошник — ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК (ЗБИТОШНИК) розм., ШИ́БЕНИК розм., ЖИРУ́Н розм., ПОСТРИБУ́Н розм., ШАЛАПУ́Т розм., ШАЛАПУ́ТНИК розм., ШКО́ДА розм., ХАЛАМИ́ДНИК розм., ПАЛИ́ВОДА підсил. розм., ПАЛИ́СВІТ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
7. збитошник — ЗБИТО́ШНИК див. збито́чник.  Словник української мови в 11 томах