звичаєвий

Звичаєвий, -а, -е

Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.

Значення в інших словниках

1. звичаєвий — звичає́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звичаєвий — -а, -е. Стос. до звичаю. Звичаєве право — сукупність звичаїв, які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звичаєвий — Звичає́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. звичаєвий — ЗВИЧАЄ́ВИЙ, а, е. Стос. до звичаю. Кожне революційне і звичаєве свято сьогодні має важливе суспільне, в тому числі і естетичне значення (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 15).  Словник української мови в 11 томах