Значення в інших словниках
-
звичаєвий —
-а, -е. Стос. до звичаю. Звичаєве право — сукупність звичаїв, які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звичаєвий —
Звичає́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
звичаєвий —
ЗВИЧАЄ́ВИЙ, а, е. Стос. до звичаю. Кожне революційне і звичаєве свято сьогодні має важливе суспільне, в тому числі і естетичне значення (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 15).
Словник української мови в 11 томах
-
звичаєвий —
Звичаєвий, -а, -е Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
Словник української мови Грінченка