звідціля

Звідци, звідціль, звідціля

нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Чуб. V. 230. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати. Макс.

Значення в інших словниках

1. звідціля — звідціля́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звідціля — присл. Те саме, що звідси 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звідціля — ЗВІДЦІЛЯ́, присл. Те саме, що зві́дси 1. Наказ був суворий — дивитися пильно, щоб ні сюди, ні звідціля нікого не пропустити (Головко, II, 1957, 350); Спитала [дівчина], чи далеко до Ананьї.— Овва! — сказав дід,— ..  Словник української мови в 11 томах