звідціля
ЗВІДЦІЛЯ́, присл. Те саме, що зві́дси 1.
Наказ був суворий — дивитися пильно, щоб ні сюди, ні звідціля нікого не пропустити (Головко, II, 1957, 350);
Спитала [дівчина], чи далеко до Ананьї.— Овва! — сказав дід,— ..буде туди звідціля добрих дванадцять миль (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 319).
Словник української мови (СУМ-11)