звірятко

Звіря, -ря́ти

с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. ум. звірятко.

Значення в інших словниках

1. звірятко — звіря́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. звірятко — -а, с. Зменш.-пестл. до звір I 1). || Взагалі маленька тварина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звірятко — Звіря́тко, -ка, -кові, -ком; -ря́тка, -ря́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. звірятко — ЗВІРЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звір¹ 1; // Взагалі маленька тварина. Головна функція хвоста — бути стерном і балансом під час карколомних стрибків вивірки.. Він допомагав звіряткові підтримувати рівновагу (Наука..  Словник української мови в 11 томах