звірятко —
звіря́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
звірятко —
-а, с. Зменш.-пестл. до звір I 1). || Взагалі маленька тварина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звірятко —
ЗВІРЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звір¹ 1; // Взагалі маленька тварина. Головна функція хвоста — бути стерном і балансом під час карколомних стрибків вивірки.. Він допомагав звіряткові підтримувати рівновагу (Наука..
Словник української мови в 11 томах
звірятко —
Звіря, -ря́ти с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. ум. звірятко.
Словник української мови Грінченка