звірятко
Звіря́тко, -ка, -кові, -ком; -ря́тка, -ря́ток
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звірятко — звіря́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- звірятко — -а, с. Зменш.-пестл. до звір I 1). || Взагалі маленька тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звірятко — ЗВІРЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звір¹ 1; // Взагалі маленька тварина. Головна функція хвоста — бути стерном і балансом під час карколомних стрибків вивірки.. Він допомагав звіряткові підтримувати рівновагу (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- звірятко — Звіря, -ря́ти с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. ум. звірятко. Словник української мови Грінченка