1. Орфографічний словник української мови

звірятко

звіря́тко

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірятко — -а, с. Зменш.-пестл. до звір I 1). || Взагалі маленька тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звірятко — Звіря́тко, -ка, -кові, -ком; -ря́тка, -ря́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. звірятко — ЗВІРЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звір¹ 1; // Взагалі маленька тварина. Головна функція хвоста — бути стерном і балансом під час карколомних стрибків вивірки.. Він допомагав звіряткові підтримувати рівновагу (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  4. звірятко — Звіря, -ря́ти с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. ум. звірятко. Словник української мови Грінченка