звіряка

Звіря́ка, -ки

м. = звірюка. Я ще не бачив, як чоловік звірякою перекидається. Кв. Драм. 241. Із чоловіка став звіряка. Алв. 74.

Значення в інших словниках

1. звіряка — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
2. звіряка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що звір I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звіряка — ЗВІРЯ́КА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що звір¹ 1. І з виду він більш походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо, ніс з роздутими ніздрями задрався догори (Стор., І, 1957, 375); Сенсація — Вася убив вовка!..  Словник української мови в 11 томах