звітати

Звітати, -тію, -єш

гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом. Чуб. III. 328.

Значення в інших словниках

1. звітати — звіта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звітати — ЗВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, діал. Док. до віта́ти 1–4; привітати. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом (П. Чубинський); Ой гаю мій, гаю, великий розмаю! До тебе піду, тебе звітаю (В. Свідзинський).  Словник української мови у 20 томах