згашати

Згаша́ти, -ша́ю, -єш

сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Мет. 388. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш. Коцип.

Значення в інших словниках

1. згашати — згаша́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. згашати — -аю, -аєш, недок., згасити, згашу, згасиш, док., перех. 1》 Припиняти горіння, світіння: гасити, тушити. 2》 перен. Не давати розвиватися, придушувати (почуття і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згашати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. згашати — ЗГАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГАСИ́ТИ, згашу́, зга́сиш, док., перех. 1. Припиняти горіння, світіння; гасити, тушити. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати (Сл. Гр.); Хіба я можу..  Словник української мови в 11 томах