згашати —
-аю, -аєш, недок., згасити, згашу, згасиш, док., перех. 1》 Припиняти горіння, світіння: гасити, тушити. 2》 перен. Не давати розвиватися, придушувати (почуття і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
згашати —
ЗГАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГАСИ́ТИ, згашу́, зга́сиш, док., перех. 1. Припиняти горіння, світіння; гасити, тушити. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати (Сл. Гр.); Хіба я можу..
Словник української мови в 11 томах
згашати —
Згаша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Мет. 388. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш. Коцип.
Словник української мови Грінченка