згуда

Згу́да, -ди

ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись. Грин. III. 159.

Значення в інших словниках

1. згуда — згу́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. згуда — -и, ж., діал. Висміювання, глум.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згуда — ЗГУ́ДА, и, ж., діал. Огуда. Закохався я тяжко в тобі .. Нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах