згук

Згук, -ку

м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.

Значення в інших словниках

1. згук — згук іменник чоловічого роду звук діал.  Орфографічний словник української мови
2. згук — -у, діал. Звук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згук — ЗГУК, у, діал. Звук. Почався страшенний, пекельний гуркіт і гвалт; всі інші згуки згубились у йому (Стар., Облога.., 1961, 52); Спориш не знав, відки й як долітав до нього той згук, що міг значити (Фр., II, 1950, 253); Які ж у тебе, кримська ніч, згуки!...  Словник української мови в 11 томах