Словник української мови Грінченка

здалий

Здалий, -а, -е

= здатний. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. здалий — (до чого) здатний, спроможний; (на щось) придатний, годящий.  Словник синонімів Караванського
  2. здалий — див. умілий  Словник синонімів Вусика
  3. здалий — -а, -е, діал. 1》 Здатний, спроможний що-небудь робити. 2》 Придатний для чого-небудь, на щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здалий — ЗДА́ЛИЙ, а, е, діал. 1. Здатний, спроможний що-небудь робити. Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки На купу з парубками враз. «Бог з вами! — люди закричали.— Хіба ж старий до того здалий? Хіба нема сумління в вас?» (Фр., X., 1954, 320).  Словник української мови в 11 томах