здалий

ЗДА́ЛИЙ, а, е, діал.

1. Здатний, спроможний що-небудь робити.

Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки На купу з парубками враз. «Бог з вами! — люди закричали.— Хіба ж старий до того здалий? Хіба нема сумління в вас?» (Фр., X., 1954, 320).

2. Придатний для чого-небудь, на щось.

Може, праця наша на нінащо не здала? (Фр., І, 1955, 312).

Значення в інших словниках

1. здалий — (до чого) здатний, спроможний; (на щось) придатний, годящий.  Словник синонімів Караванського
2. здалий — див. умілий  Словник синонімів Вусика
3. здалий — -а, -е, діал. 1》 Здатний, спроможний що-небудь робити. 2》 Придатний для чого-небудь, на щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. здалий — Здалий, -а, -е = здатний. Желех.  Словник української мови Грінченка