здалий

зда́лий

-а, -е, діал.

1》 Здатний, спроможний що-небудь робити.

2》 Придатний для чого-небудь, на щось.

Значення в інших словниках

1. здалий — (до чого) здатний, спроможний; (на щось) придатний, годящий.  Словник синонімів Караванського
2. здалий — див. умілий  Словник синонімів Вусика
3. здалий — ЗДА́ЛИЙ, а, е, діал. 1. Здатний, спроможний що-небудь робити. Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки На купу з парубками враз. «Бог з вами! — люди закричали.— Хіба ж старий до того здалий? Хіба нема сумління в вас?» (Фр., X., 1954, 320).  Словник української мови в 11 томах
4. здалий — Здалий, -а, -е = здатний. Желех.  Словник української мови Грінченка