здекретувати

Здекретува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.

Значення в інших словниках

1. здекретувати — здекретува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здекретувати — ЗДЕКРЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що, рідко. Док. до декретува́ти. Президент здекретував новий склад Ради безпеки (з газ.); // розм. Визначити, призначити. Яку б кару ледачому пакосникові здекретувати? (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах