здохлий

Здо́хлий, -а, -е

Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо. Рудч. Ск. І. 22.

Значення в інших словниках

1. здохлий — здо́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. здохлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до здохнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здохлий — здо́хлий: ◊ купе́ць на здохлу ри́бу → купець  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. здохлий — ЗДО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до здо́хнути; // У знач. прикм. — А в другого [кріпака] кінь упав дорогою. Стоїть, бідолаха, над здохлим конем, як очманілий (Тулуб, Людолови, І, 1957, 49); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах