Значення в інших словниках
-
здохлий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до здохнути. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
здохлий —
здо́хлий: ◊ купе́ць на здохлу ри́бу → купець
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
здохлий —
ЗДО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до здо́хнути; // У знач. прикм. — А в другого [кріпака] кінь упав дорогою. Стоїть, бідолаха, над здохлим конем, як очманілий (Тулуб, Людолови, І, 1957, 49); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
здохлий —
Здо́хлий, -а, -е Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо. Рудч. Ск. І. 22.
Словник української мови Грінченка