здумувати

Зду́мувати, -мую, -єш

сов. в. здумати, -маю, -єш, гл.

1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. Чуб. V. 519.

2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.

3) Воображать, вообразить, представлять, представить.

Значення в інших словниках

1. здумувати — зду́мувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здумувати — див. згадувати  Словник синонімів Вусика
3. здумувати — див. здумати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. здумувати — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови