здуміти

Здуми́тися, -млюся, -мишся, здумі́ти, -мі́ю, -єш

гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Камен. у. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася. Чуб. V. 503.

Значення в інших словниках

1. здуміти — Здумі́ти: — отетеріти [25]  Словник з творів Івана Франка
2. здуміти — здумі́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. здуміти — -ію, -ієш, док., діал. Те саме, що здумітися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. здуміти — ЗДУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Те саме, що здумі́тися.  Словник української мови в 11 томах