зерниця

Зерни́ця, -ці

ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой). Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. зерниця — зерни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зерниця — -і, ж., зах. Плодове дерево, що виросло із зернини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зерниця — ЗЕРНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Плодове дерево, яке виросло з зернини, а не з живця; дичка. Тремтить під вітром молоденька зерниця в дикому саду (із журн.).  Словник української мови у 20 томах