Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
зичний —
зи́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
зичний —
-а, -е. Який голосно, різко звучить; гучний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зичний —
ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
зичний —
ЗИ́ЧНИЙ, а, е. Який голосно, різко звучить; гучний. Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Тют., Вир, 1964, 340).
Словник української мови в 11 томах