зичний
ЗИ́ЧНИЙ, а, е. Який голосно, різко звучить; гучний.
Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Тют., Вир, 1964, 340).
Словник української мови (СУМ-11)ЗИ́ЧНИЙ, а, е. Який голосно, різко звучить; гучний.
Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Тют., Вир, 1964, 340).
Словник української мови (СУМ-11)