злодіячка

Злодія́чка, -ки

м. ум. отъ злодійка.

Значення в інших словниках

1. злодіячка — злодія́чка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. злодіячка — -и, ч. і ж., розм. Людина, яка вчиняє дрібні крадіжки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злодіячка — ЗЛОДІЯ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка займається дрібними крадіжками. Через рік, через два з малої та доброї дитини зробився якийсь лихий злодіячка (Мирний, І, 1949, 262)...  Словник української мови в 11 томах