злодіячка

злодія́чка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. злодіячка — -и, ч. і ж., розм. Людина, яка вчиняє дрібні крадіжки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. злодіячка — ЗЛОДІЯ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка займається дрібними крадіжками. Через рік, через два з малої та доброї дитини зробився якийсь лихий злодіячка (Мирний, І, 1949, 262)...  Словник української мови в 11 томах
3. злодіячка — Злодія́чка, -ки м. ум. отъ злодійка.  Словник української мови Грінченка