змилитися

Змилитися, -люся, -лишся

гл. Съ отрицаніемъ: сдѣлаться немилымъ. Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала. Кв. І. 37.

Значення в інших словниках

1. змилитися — зми́литися 1 дієслово доконаного виду покритися піною; витратитися — про мило зми́литися 2 дієслово доконаного виду помилитися розм.  Орфографічний словник української мови
2. змилитися — I зм`илитисядив. змилюватися I. II змил`итисядив. змилюватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змилитися — змили́тися 1. → змилити 2. попасти в оману (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. змилитися — Помилитися  Словник застарілих та маловживаних слів
5. змилитися — ЗМИ́ЛИТИСЯ див. зми́люватися¹. ЗМИ́ЛИТИСЯ див. зми́люватися².  Словник української мови в 11 томах