змилитися —
зми́литися 1 дієслово доконаного виду покритися піною; витратитися — про мило зми́литися 2 дієслово доконаного виду помилитися розм.
Орфографічний словник української мови
змилитися —
I зм`илитисядив. змилюватися I. II змил`итисядив. змилюватися II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
змилитися —
змили́тися 1. → змилити 2. попасти в оману (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
змилитися —
Помилитися
Словник застарілих та маловживаних слів
змилитися —
Змилитися, -люся, -лишся гл. Съ отрицаніемъ: сдѣлаться немилымъ. Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала. Кв. І. 37.
Словник української мови Грінченка