змилки

ЗМИ́ЛКИ, ів, мн., розм.

1. Мильна спінена вода, що залишається після прання, миття.

Від ночов пахне змилками (Панч, В дорозі, 1959, 125);

*У порівн. Вириваючись з потоків, вона [вода] піняво бурувала і гнала вздовж річки білі, як змилки, клубки шумовиння (Коз., Вісімсот.., 1953, 58).

2. Схожий на мильну піну піт, що виступає на тілі стомлених коней.

Булана почала приставати. На її спині й запалих боках з’явилися змилки (Логв., Літа.., 1960. 32).

Значення в інших словниках

1. змилки — зми́лки множинний іменник мильна спінена вода, що залишається після прання, миття; схожий на мильну піну піт, що виступає на тілі стомлених коней розм.  Орфографічний словник української мови
2. змилки — див. залишок  Словник синонімів Вусика
3. змилки — -ів, мн., розм. 1》 Мильна спінена вода, що залишається після прання, миття. 2》 Схожий на мильну піну піт, що виступає на тілі стомлених коней.  Великий тлумачний словник сучасної мови