Орфографічний словник української мови

змилитися

зми́литися 1

дієслово доконаного виду

покритися піною; витратитися — про мило

зми́литися 2

дієслово доконаного виду

помилитися

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. змилитися — I зм`илитисядив. змилюватися I. II змил`итисядив. змилюватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. змилитися — змили́тися 1. → змилити 2. попасти в оману (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. змилитися — Помилитися  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. змилитися — ЗМИ́ЛИТИСЯ див. зми́люватися¹. ЗМИ́ЛИТИСЯ див. зми́люватися².  Словник української мови в 11 томах
  5. змилитися — Змилитися, -люся, -лишся гл. Съ отрицаніемъ: сдѣлаться немилымъ. Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала. Кв. І. 37.  Словник української мови Грінченка