Значення в інших словниках
-
змити —
(когось) в значенні: зганити; наче змитий: наче після догани [XII]
Словник з творів Івана Франка
-
змити —
зми́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
змити —
[змитие] -ийу, -ийеиш
Орфоепічний словник української мови
-
змити —
див. змивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
змити —
зми́ти кро́в’ю що. Власним життям або тяжким пораненням спокутувати щось. Він мусить змити кров’ю свій пекучий сором (М. Коцюбинський); Він кров’ю повинен змити ту ганьбу, яку збагнув лише перед лицем смерті (Л. Дмитерко). як (мов, на́че і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
-
змити —
ЗМИВА́ТИ (руйнуючи, знищуючи сильною течією, великою кількістю води, відносити кудись що-небудь), РОЗМИВА́ТИ. — Док.: зми́ти, розми́ти. На крутому схилі я мав морг поля. Коли не змивала злива, то збирав трохи жита (С.
Словник синонімів української мови
-
змити —
ЗМИ́ТИ див. змива́ти.
Словник української мови в 11 томах