змовини
Змовини, -вин
ж. мн.
1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих. К. Псал. 9.
2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили. МВ. І. 117.
Словник української мови ГрінченкаЗмовини, -вин
ж. мн.
1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих. К. Псал. 9.
2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили. МВ. І. 117.
Словник української мови Грінченка