змова
Змова, -ви
ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. Мкр. Н. 15. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. К. ХП. 12.
2) Заговоръ.
Словник української мови ГрінченкаЗмова, -ви
ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. Мкр. Н. 15. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. К. ХП. 12.
2) Заговоръ.
Словник української мови Грінченка