змітати
Зміта́ти, -та́ю, -єш
сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
Словник української мови ГрінченкаЗміта́ти, -та́ю, -єш
сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
Словник української мови Грінченка