змітати
зміта́ти
-аю, -аєш, недок., змести, змету, зметеш, док., перех.
1》 Метучи, стираючи, видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг і т. ін.
|| Обмітаючи, струшуючи і т. ін., очищати що-небудь від чогось.
|| Переміщати, відносити куди-небудь своїм рухом (зазвичай про вітер).
2》 перен., фам. З'їдати все, нічого не залишаючи.
3》 перен. Убивати, знищувати кого-небудь, класти край існуванню чого-небудь, позбуватися чогось.
4》 Метучи, збирати, згрібати що-небудь в одну купу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови