знемощіти
Знемощіти, -щію, -єш
гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153.
Словник української мови ГрінченкаЗнемощіти, -щію, -єш
гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153.
Словник української мови Грінченка